Хімічний вплив на внутрішню поверхню вени з метою її послідуючої облітерації запропонував в 1904 році Tаvel. В 1995 році E.Ermish та U.Kaserberg надали дані про 11000 оперативних втручань із використанням принципу стовбурової катетерної склерооблітерації.

Першою системою для механохімічної абляції була система ClariVein (Merit Медікал, Південна Джорджія, Юта), яка складається з обертового дроту, що спричиняє пошкодження ендотелію для вже подальшої хімічної абляції склерозантом, інший новіший пристрій — Flebogrif (Balton, Варшава, Польща).
Метод відноситься до нетермічної групи малоінвазивних втручань, який не потребує використання місцевого знеболення та тумісценції. Виконується частіше всього з 1 проколу.

Сама система є одноразовою, та включає спеціальний доставочний пристій з мікрокрючками на кінці катетера. Принцип методу – подвійна пошкоджуюча дія внутрішньої стінки вени – механічна та хімічна (склерозант більш глибоко ніж при класичній склерооблітерації проникає в вену), за рахунок чого відбувається констрикція вени та її подальше склеюванні і резорбція.
Потребує в постпроцедурному періоді застосування компресійного трикотажу.

Протипокази:

• Вагітність
  
• Гострі декомпенсовані стани
  
• Інфекції шкіри нижніх кінцівок
  
• Тромбоз або оклюзії артерій нижніх кінцівок