Механо-хімічна облітерація вен

Історія методу

Хімічний вплив на внутрішню поверхню вени з метою її подальшої облітерації запропонував у 1904 році Tavel. У 1995 році E. Ermish та U. Kaserberg надали дані про 11 000 оперативних втручань із використанням принципу стовбурової катетерної склерооблітерації.

Системи для процедури

Першою системою для механохімічної абляції стала ClariVein (Merit Medical, США), яка складається з обертового дроту, що пошкоджує ендотелій для подальшої хімічної абляції склерозантом. Інший, новіший пристрій — Flebogrif (Balton, Варшава, Польща).

Як це працює

Метод належить до нетермічної групи малоінвазивних втручань і не потребує місцевого знеболення чи тумесценції. Виконується найчастіше з одного проколу. Система одноразова та включає спеціальний доставковий пристрій з мікрогачками на кінці катетера. Принцип методу — подвійна пошкоджуюча дія на внутрішню стінку вени: механічна та хімічна (склерозант проникає в вену глибше, ніж при класичній склерооблітерації), завдяки чому відбувається констрикція вени, її подальше склеювання та резорбція.

Після процедури

У постпроцедурному періоді потрібне застосування компресійного трикотажу.